Установлення ненормованого робочого дня водію медичного закладу

(м. Харків)

 Відповідно до п.п. 3.4.4 Умов оплати праці пра­цівників закладів охорони здоров'я та установ со­ціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 р. № 308/519, керівники закладів за погодженням з профспілковими комітетами ожуть установлювати ненормований робочий день для водіїв легкових та санітарних автомобілів, ав­томобілів швидкої медичної допомоги з доплатою 25 % тарифної ставки за відпрацьований час.

Цим документом чітко не визначено, як саме необхідно погоджувати питання встановлення не-нормованого робочого часу водія: через подання профспілкового комітету або достатньо засвідче­ного профспілковим комітетом договору.

Особливості встановлення робочого часу водіїв визначені в спеціальному документі — Положенні про робочий час і час відпочинку водіїв автотран­спортних засобів, затвердженому наказом Мініс­терства транспорту України від 17.01.2002р. № 18 (далі — Положення № 18), дія якого поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від організаційно-правових форм та форм влас­ності, на яких працюють за трудовим договором (контрактом) водії.

Як визначено в п. 2.4 Положення № 18, три­валість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за по­данням власника автотранспортного засобу або уповноваженого ним органу і профспілкового органу на'основі типових правил, та графіками змінності, які затверджує власник за погодженням з профспілковим органом або іншим уповнова­женим на представництво трудовим колективом органом (особою), а за їх відсутності — після пого­дження з працівником, яке закріплюється укладан­ням трудового договору (контракту) або додатка до нього з додержанням установленої законодавством тривалості робочого тижня.

З цього випливає, що для встановлення ненормованого робочого дня водія подання профспілкового органу потрібне.

Відповідно до п. 2.7 Положення № 18 водіям легкових автомобілів у разі потреби може встанов­люватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається надурочною, і за неї не здійснюється додаткова оплата перепрацьованого часу.

Кількість годин перепрацьованого часу при такій роботі може визначатися у колективному дого­ворі.

Відпрацьованим водієм часом вважаються годи­ни, проставлені в табелі обліку робочого часу.

Доплата встановлюється в межах фонду заробіт­ної плати, затвердженого в кошторисі.

Доплата установлюється до посадового окладу з урахуванням підвищень і без урахувань інших до­плат та надбавок (п. 3.5 Умов № 308/519).

Також нагадаємо, що відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР працівникам з ненормованим робо­чим днем мають право на додаткову відпустку три­валістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової від­пустки за особливий характер праці встановлюєть­ся колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.