Детальніше

Як зекономили на вакцинації, або хто відповідає за безпеку медиків

Медична газета України "Ваше здоров’я" № 5-6 від 5.02.2016 р. стор. 12

Коментар Профспілки

Профспілка працівників охорони здоров’я звернулася до Центру грипу та ГРВІ ДЗ "Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України» з проханням вести окремий облік медичних працівників, які захворіли на грип ( досі такої статистики не було). Таким чином ми зможемо отримувати оперативну і достовірну інформацію. Поки що за отриманими даними в Україні від ускладнень грипу померло 2 медичні працівники – у Донецькій та Чернігівській областях (обставини захворювання зясовуються).

Однак всім зрозуміло, що найкраще не допустити таких випадків. Передусім це означає вчасно вакцинувати якнайбільше медичних працівників. На жаль, якщо порівняти відсоток охоплення щепленням проти грипу у різних групах ризику, медичні працівники перебувають на останньому місці (Законом України передбачено охоплення профілактичними щепленнями проти грипу в групах ризику не менше 75 %, натомість маємо - 26,2 % для групи епідемічного ризику та 5,9 % для групи професійного ризику). На проведення профілактичних щеплень не вистачає ні бюджетних коштів, ні самих вакцин. Лікувальні заклади, також не спроможні в умовах тотальної економії і скорочення витрат провести вакцинацію належним чином.

 Центр грипу та ГРВІ розробив проект наказу МОЗ України "Про затвердження нормативно-правових актів з питань організації та проведення санітарно-протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню грипу та гострих респіраторних інфекцій ".
 Однак його нам навіть не надіслали для розгляду і внесення пропозицій, аргументуючи це тим, що вказані заходи … не стосуються професійної діяльності. Втім проект оприлюднено на офіційному сайті МОЗ і ми надіслали свої зауваження. На жаль, отримали відповідь про те, що вказані нами пропозиції не можуть бути прийнятими до уваги . Зокрема, ми звертали увагу на те, що на сьогодні ніхто не може ініціювати розслідування випадків захворюваності і смерті медичних працівників від грипу, оскільки законодавчо не визначено, хто має висловити підозру про професійне походження хвороби. Тобто навіть якщо у разі тяжких наслідків грипу, що призвели до інвалідизації чи смерті медичного працівника його родичі вирішать звернутись до Фонду соціального страхування (ФСС), щоб отримати відшкодування, вони не зможуть цього зробити, оскільки перед цим потрібно провести відповідне розслідування. З цими питаннями можна звернутися хіба що до Державної служби України з питань праці - принаймні вони виявили свою готовність сприяти у розслідуванні таких випадків ( якщо буде надано відповідні дані). Галузева Профспілка також має право ініціювати такі розслідування і ми неодмінно будемо це робити., зокрема, звертатимемося до Держпраці.

 Однак проблема в тому, що законодавчо процедура початку такого розслідування на сьогодні не визначена – щоб змінити ситуацію ми й звернулися до МОЗ, але … Раніше ця процедура була в компетенції Держсанепідслужби, нині ж її фактично ліквідували, тобто можна долучити фахівців ДСЕС до таких розслідувань, але ініціювати їх вони не можуть, бо не мають на це ні повноважень, ні інформації від роботодавця. Правильно було б, щоб керівники установ, працівник якої захворів на грип, міг самостійно і негайно ініціювати розслідування випадку, щоб з’ясувати, чи пов’язане воно із професійною діяльністю. Однак змусити керівника до цього сьогодні ніхто не зможе, та й жодна інстанція цього робити не хоче. Тож над цим ще також доведеться працювати Профспілці.

 Ще одна проблема – якщо нам вдасться довести «професійне походження» грипу, внаслідок якого медичний працівник, наприклад, втратив працездатність ( у цьому разі, згідно із законодавством, ФСС має виплатити одноразову допомогу) чи помер ( тоді ФСС має сплачувати відшкодування членам родини) постане питання про суму таких виплат . Раніше вона залежала від розміру середньої зарплати працівника (за кожен відсоток втрати працездатності - одна середньомісячна зарплата). Нині цей критерій змінено (… відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму – максимально – 23426 грн.). Порівняємо, раніше, наприклад при 50 % втраті працездатності та середній зарплаті по галузі 2700 грн. допомога складала 50 х 2700 грн. = 135000 грн., зараз 0,5 х 23426 = 11713 грн., таким чином допомога зменшилася у 11 разів.

Тобто в цілому можна зробити висновок про те, що держава вирішила віддати безпеку медичних працівників у їхні ж руки. Вакцини – за власний кошт, лікування – також, а відшкодування за професійні ризики – взагалі недосяжні через невизначеність процедур, складнощі з їх реалізацією та відсутністю відповідальних за професійний захист медпрацівників.

Відділ охорони праці