Детальніше

ІГО СТУРБОВАНИЙ ПРОБЛЕМАМИ ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Інтернаціонал громадського обслуговування (ІГО) стурбований здоров'ям усіх працівників, насамперед ризиками, з якими стикаються працівники охорони здоров'я, а також підкреслює прихильність працівників громадського обслуговування наданню якісних медичних послуг населенню. Працівники охорони здоров'я складають 40% від загального числа членів ІГО і їхнє членство сягає 20 млн. осіб.

Здоров'я – це суспільне благо. Погане здоров'я – це фундаментальна гуманітарна проблема з відповідними політичними, економічними, соціальними причинами та наслідками.

Гарне здоров'я – це не лише соціальна допомога людям та суспільству, воно робить свій внесок в економіку, оскільки відіграє важливу роль у забезпеченні продуктивності.

З моменту вступу в силу у 1948 році свого Статуту Всесвітня організація охорони здоров'я підкреслює, що забезпечення високих стандартів охорони здоров'я – це  одне з основних прав кожної людини, незалежно від раси, релігії, політичних переконань, економічного або соціального становища. Наразі існує рух, який користується широкою підтримкою, спрямований на відстоювання цього твердження та визнання здоров’я одним з основних прав людини, досяжним стандартом, яким повинні користуватися усі, незалежно від географічної або економічної обумовленості.

Медичні послуги найкраще надаються державними службами, відповідальними перед державними органами, на основі етики державної служби та принципів справедливості без урахування платоспроможності. Медичні послуги, які надаються у такий спосіб, є продуктом суспільного договору між громадянами та їх обраними представниками, ґрунтуються на принципі солідарності у використанні ресурсів, що надаються державою.

Зусилля з перетворення здоров'я на товар ведуть до розпорошення медичної допомоги, аутсорсингу та приватизації центральних та периферійних компонентів систем охорони здоров'я. Незважаючи на існування некомерційних підприємств у секторі охорони здоров'я, перехід до приватизації у значній мірі передбачає одержання прибутку.

Практика аутсорсингу та приватизації спирається на переконаність у більшій ефективності приватного сектору та економії державних ресурсів. Вона також спирається на переконаність у тому, що працівники державних служб охорони здоров'я отримують занадто високу зарплатню і занадто корумповані.

Насправді, приватизація дорого обходиться як у середньостроковій, так і в довгостроковій перспективі, переймається лише прибутком на противагу іншим цілям, веде до руйнування соціального контракту і солідарності у суспільстві. Найголовніше питання  полягає не в тому, які медичні послуги може дозволити для своїх членів суспільство, а в тому чи може кожна людина дозволити собі медичну допомогу, яку вона потребує. Зростає число людей, позбавлених  доступу до медичної допомоги внаслідок вартості страхування, або самих послуг.

Заробітна плата сектору працівників охорони здоров'я повинна визначатись шляхом колективних переговорів. Корупція працівників охорони здоров'я, яка в значній мірі полягає у вимаганні додаткової плати або подарунків у натуральній формі, найчастіше має місце внаслідок недоплати за їхню працю.

У багатьох країнах заробітна плата працівників охорони здоров'я є явно недостатньою у порівнянні з їхньою кваліфікацією. На додаток до корупції, це стимулює міграцію до країн, де заробітна плата працівників охорони здоров'я вища. Разом з тим, факт міграції працівників охорони здоров'я знижує тиск на рівень заробітної плати в секторі охорони здоров'я приймаючих країн. 

Охорона праці працівників охорони здоров'я нерівномірно захищає і недостатньо заохочується. Слід розширювати ратифікацію міжнародних стандартів та реалізацію національних стандартів, включати конкретні захисні положення до колективних угод на робочих місцях або на галузевому рівні. Ці зусилля повинні докладатися всупереч загальній тенденції погіршення охорони праці під  приводом заходів економії.

Брак кадрів та недостатня кваліфікація відбиваються на наданні медичних послуг. Все частіше має місце відсутність належної підготовки  працівників сектору внаслідок скорочення державних витрат та/або пропагування вищої ефективності приватного сектору. Брак кадрів, скорочення та падіння ефективності ведуть до збільшення часу очікування пацієнтів та створення стресових умов на робочих місцях працівників охорони здоров'я. Масштаби насильства – від переслідувань та словесних образ усередині медичної  спільноти, до фізичного насильства з боку представників громадськості, зростають на усіх рівнях і спостерігаються в усьому світі. На протидію цьому необхідно  сформувати та впровадити політику нульової толерантності, застосовну до всіх.