Відпустки сумісникам
Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Тривалість такої відпустки залежить від того, яку посаду обіймає працівник і яка її тривалість відповідно до законодавства. Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного законодавства на загальних підставах.
На практиці нерідко виникають спори щодо тривалості відпустки при роботі за основним місцем роботи та за сумісництвом. Непорозуміння виникають зазвичай тоді, коли працівник працює на різних посадах. Скажімо, медсестра працює за основним місцем у фізіотерапевтичному кабінеті районної лікарні, а за сумісництвом — медичною сестрою в якомусь із відділень психоневрологічної лікарні. Загальна тривалість відпустки в цих категорій медичних сестер неоднакова: у районній лікарні — 31 календарний день, а в психоневрологічній лікарні — 49 календарних днів (за умови, що вона працює за сумісництвом на 0,5 ставки, отже, має право на додаткову відпустку за особливий характер праці).
Така працівниця перебуває у відпустці за основним місцем роботи 31 календарний день, а за сумісництвом — 49 календарних днів. Якщо за основним місцем роботи відпустка більша, ніж за сумісництвом, то такій працівниці, відповідно до статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), за її бажанням треба надавати за місцем роботи за сумісництвом відпустку без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи. Статтею 10 Закону № 504 передбачено також, що щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються сумісникам одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Преса
Дайджест
Приймальня голови молодіжної ради
