Руйнація тарифної системи в бюджетній сфері триває…
Розглянуто Колегією Рахункової палати
25.08.2010
Руйнація тарифної системи в бюджетній сфері триває…
Питання оплати праці є ключовим у системі соціально-економічних відносин, оскільки стосується інтересів основної частини населення країни та впливає на всі сфери суспільного життя. Рівень оплати праці визначає такі базові макроекономічні параметри, як стандарти соціального захисту та сукупний платоспроможний попит. У той же час вітчизняні стандарти оплати праці надто низькі. В березні 2010 року мінімальну заробітну плату отримав кожен шостий найманий працівник, у кожного другого нарахована зарплата не перевищувала середнього розміру по країні. Одначасно зменшується її питома вага у доходах населення, в той час як питома вага соціальних допомог та інших поточних бюджетних трансфертів зростає. У 2007 році частка зарплати у доходах населення становила 44,8 відс., у 2008 - 43,3 відс., у 2009 - 41,9 відс., тоді як соціальна допомога -36,7; 37,8 та 39,6 відс. відповідно.
Особливо низький рівень зарплати в бюджетній сфері. Удосконалення оплати праці її працівників, зокрема, передбачає установлення оптимальної, на основі Єдиної тарифної сітки (далі - ЄТС), диференціації тарифних ставок і посадових окладів різних професійно-кваліфікаційних груп працівників з урахуванням складності та результатів їх праці; усунення необґрунтованих диспропорцій у рівнях оплати праці працівників однакової кваліфікації, які виконують однакову за складністю та функціональними ознаками роботу, а також підвищення зарплати працівників бюджетної сфери.
Враховуючи актуальність та надзвичайне соціальне значення цього питання, Рахункова палата у поточному році вдруге здійснила аналіз упорядкування умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі ЄТС. За його результатами зроблено висновок, що удосконалення системи оплати праці працівників бюджетної сфери на основі ЄТС упродовж 2009 року та І півріччя 2010 року не відбулось, ситуація тільки погіршилася.
Рішення Уряду, прийняті в цей період, призвели до руйнації запровадженої у бюджетній сфері тарифної системи та зрівнялівки в оплаті праці. Це, зокрема, рішення про встановлення посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду в розмірі, нижчому за визначений законом про оплату, а також безсистемне коригування умов оплати праці для окремих категорій працівників.
Зафіксувавши в 2009 році розмір посадового окладу в абсолютній сумі, нижчій за розмір мінімальної зарплати, Уряд фактично повернувся до "ручного управління" зарплатою в бюджетній сфері.
Кабмін не виконав жодного рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, прийнятого за результатами розгляду попередніх висновків Рахункової палати, про встановлення посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС на рівні, вищому або такому, що дорівнює мінімальній заробітній платі.
Протягом 2009 року розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду становив 545 грн., або менше мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленої на відповідні періоди, на 10-26,7 відсотка.
З 1 січня 2010 року цей розмір становив 555 грн., з 1 квітня - 567 грн., з 1 липня - 570 грн., або майже на 36 відсотків менше від законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати на відповідні періоди. Пояснення одне - встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду в розмірі мінімальної зарплати потребуватиме додаткових бюджетних видатків у сумі 47 млрд. грн., джерела покриття яких відсутні.
Як наслідок, у кінці 2009 року однакові посадові оклади у розмірі мінімальної зарплати було встановлено працівникам з 1 по 5 тарифний розряд, а у 2010 році вже з 1 по 7 розряд включно. Це підриває основи диференціації оплати праці залежно від кваліфікації працівників та є зрівнялівкою.
Нерозуміння негативних соціально-економічних наслідків низької заробітної плати зумовлює і надалі невиправдано низький її рівень у бюджетній сфері. Зарплата не виконує основних функцій - відтворення робочої сили та стимулювання праці. У I півріччі 2010 року в освіті середньомісячна заробітна плата працівників (1823 грн.) була меншою на 13,6 відс. від середньомісячної в економіці та на 24,5 відс. - у промисловості, в охороні здоров'я (1545 грн.) - на 26,8 відс. та 36,1 відс., в культурі та спорті (1955 грн.) - на 7,3 відс. та 19,1 відс. відповідно.
Оцінюючи ситуацію, Голова Рахункової палати Валентин Симоненко зазначив, що аргументи Мінфіну з приводу відсутності у бюджеті фінансового ресурсу для встановлення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду на рівні мінімальної заробітної плати виглядають непереконливими, оскільки ресурси у бюджеті є, проте вони не зосереджені на пріоритетних для суспільства напрямах.
Прес-служба Рахункової палати
Преса
Дайджест
Приймальня голови молодіжної ради
